knu_np_updМикола КОЗИР,
географічний факультет,
інженер

Мистецтво роботи з Big Data опановують у науково-дослідному секторі регіональних  проблем економіки і політики географічного факультету.
У тестовому дослідженні на прикладі аналізу даних соцмереж ми показуємо, наскільки привабливими є провідні університети з точки зору позиціонування студентів, а також наскільки символічним для них є простір біля свого вишу.
Дані, які містять соцмережі, значною мірою дозволяють відповісти на ці та багато інших питань, адже інформація надана користувачами особисто, вона відображає їхнє місце розташування, ставлення до тих чи інших об’єктів і явищ, їхні реакції та коментарі: люди діляться інформацією, використовуючи служби соціальних мереж, блоги чи мікроблоги, поширюючи фотографії чи відео, ставлячи відмітки про перебування у тих чи інших місцях. Виникає лише завдання коректних методів обробки таких масивів даних.
Так, за період посвят у студенти 2016р. у соцмережах ВКонтакте та Twitter (вони дозволяють здійснювати пошукові запити) за кількістю фото з відповідними тегами та твітів-асоціацій до вишів-лідерів належать КНУ імені Тараса Шевченка та НТУУ «КПІ імені І.Сікорського».
Відзначимо, що виші-лідери мають яскравий самобутній профіль у свідомості своїх студентів, які цікавляться головними подіями як у його житті, так і в українській освіті та суспільстві в цілому, про що і свідчать наведені на рисунку твіти-асоціації, пов’язані з КНУ.
Зрозуміло, що першокурсник у перші дні свого навчання робить фото не будь- де, а у місцях символічних, упорядкованих, привабливих, які асоціюють його з університетом.
Візуалізація отриманих даних у картографічному форматі дозволяє підтвердити особливу символіку простору довкола Червоного корпусу КНУ: саме тут локалізується найбільша кількість фото, зроблених студентами всіх років, гостями Університету та міста загалом. І це не дивно: тут має значення і особлива символіка місця, і його висока впорядкованість в усі пори року.
Можна сміливо стверджувати, що університетський простір відіграє у житті студентів та викладачів значну роль. Від того, наскільки він зручний, упорядкований та вдало організований, залежить не лише повсякденна зручність, а й бажання якомога довше щодня перебувати у стінах навчального кампусу – в аудиторіях, лабораторіях чи на культурно-мистецьких подіях. Тобто такі «дрібнички», як простота, впорядкованість і продуманість в організації простору, що нас оточує, «працюють» на високий результат – бажання студентів якомога довше залишатися в стінах вишу та працювати якомога продуктивніше.