1-21Міждисциплінарна панельна дискусія «На порозі нової ери: до 100-річчя створення Центральної Ради та початку Української революції», що пройшла на історичному факультеті КНУ, розпочала  низку заходів, присвячених сторіччю Української революції. Організаторами заходу виступили історичний та юридичний факультети КНУ, а також Інститут історії України НАН України.
У своєму виступі на початку дискусії ректор Університету Леонід Губерський закликав її учасників до пошуку відповідей на принципові питання: «Як постала і чим була Українська Центральна Рада? Кого з її діячів ми забуваємо згадувати у своїх дослідженнях та святкових промовах? Як формувався законодавчий досвід першого революційного парламенту? Які дискусії тривали навколо формування кордонів молодої республіки, хто і як вів проти нас тоді війну? Скільки помилок, допущених сто років тому, ми, на жаль, повторюємо, якою страшною ціною оплачуємо незнання власної історії!»
З вітальним словом виступили заступник директора Інституту історії України НАН України Геннадій Боряк, декан історичного факультету Іван Патриляк та декан юридичного факультету Іван Гриценко.
Доповідачі-учасники дискусії зосередили увагу її учасників на поєднанні історичних подій із діяльністю провідних політичних діячів того часу та із законодавчими аспектами функціонування Центральної Ради. В обговоренні взяли участь студенти, аспіранти  і співробітники історичного та юридичного факультетів.

2(15) березня 1917 р. імператор Микола ІІ зрікся престолу. Того самого дня у Києві отримали офіційну телеграму про те, що влада у країні перейшла до комітету Державної Думи, який закликав усіх зберігати спокій і продовжувати сумлінно виконувати свої обов’язки. Ректор Університету св. Володимира М.Цитович від імені Ради професорів навчального закладу направив голові Державної Думи М.Родзянку телеграму, у якій вітав нову державну владу.
Але студенти були іншої думки. Того ж дня заняття в Університеті були перервані, почалися студентські зібрання. Вночі з 5(18) на 6(19) березня більшу частину приміщень Червоного корпусу зайняла студентська міліція, що і почала ними розпоряджатися: роззброїла та усунула городових, що охороняли університетську садибу та скарбницю, заволоділа секретними справами у Канцелярії зі студентських справ, зажадала від екзекутора видати національні прапори, що слугували для оздоблення Університету.