Справжні геологічні дослідження неможливі без польових експедицій. І хоч останнім часом кількість їх суттєво зменшилася  порівняно з колишніми часами, співробітники нашого університету за найліпшої нагоди вирушають збирати науковий матеріал у натурних умовах. Зокрема цієї осені науковий співробітник ННІ «Інститут геології», заступник начальника відділу міжнародного співробітництва університету Олександр Меньшов вирушив до Прикарпаття проводити польові геофізичні роботи в рамках наукової програми кафедри геофізики, яку очолює проректор з наукової роботи Сергій Вижва. Експедиція була організована спільно із партнером нашого університету – Карпатським відділенням Інституту геофізики ім.С.І.Субботіна НАН України. Основною метою наукових робіт є розробка нових геофізичних технологій пошуку вуглеводнів. Одним із таких напрямків виступає магнітометрія та дослідження магнітних властивостей природних об’єктів і речовин. Відзначу, що магнітний метод – унікальний за своєю природою, адже магнітні частинки присутні скрізь. Якщо ж навчитися розуміти та розрізняти природу цих магнітних сигналів при розв’язанні конкретних задач, то отримаємо експресний, дешевий та високоефективний метод. Цього разу спробували за допомогою вимірювання магнітного поля та магнетизму ґрунтів зрозуміти як шукати нафту та газ. І результати виявилися досить обнадійливими, хоч для переходу від наукових експериментів до впровадження у виробничу практику попереду ще не одна польова експедиція…

Територія досліджень є унікальною як з точки зору геологічної будови об’єкта з покладами вуглеводнів, так і туристичної пам’ятки. Розташована вона поряд із відомим науковим полігоном Старуня в Богородчанському районі Івано-Франківської області. Понад сторіччя тому тут розпочали видобуток нафти й газу, які залягають близько до поверхні. Крім того, шахтним способом видобувався озокерит (одне з найбільших родовищ в Україні). Сьогодні на цій території пробурено сучасні нафтогазові свердловини. А зі старих копалень продовжують виходити на поверхню нафта, газ, сольові мінералізовані розчини. Ці речовини формують природно-техногенний вулкан, а в місцях давніх копалень озокериту можна спостерігати вогняні факели. На початку ХХ сторіччя під час підземних робіт у копальні озокериту знайшли бальзамоване тіло мамонта (Elephas primigenius Blmb.). В шлунку тварини навіть знайшли трав’янисті рослини, спожиті перед загибеллю. Пізніше в цій же копальні на глибині 17,6 м знайдено великий фрагмент забальзамованого волохатого носорога (Rhinoceros antiquitatis Blmb.). Те, що тварини збереглися у відмінному стані, маємо завдячувати надактивним хімічним сполукам вуглеводневого походження, які поширені на території Старуні.

О.Меньшов,

науковий співробітник

ННІ «Інститут геології»