4 колажУпродовж трьох днів Науковий комітет Національної ради з питань розвитку науки і технологій визначався зі складом Наукової ради Національного фонду досліджень України (НФДУ), – саме вона шляхом прозорого конкурсу розподілятиме гранти на виконання наукових робіт. Серед 30 шанованих науковців, обраних до ради НФДУ, – професор механіко-математичного факультету КНУ Тарас Мельник і завідувач кафедри фізичного факультету Станіслав Вільчинський. Історичне засідання Наукового комітету відбувалося у приміщенні Наукової бібліотеки імені М. Максимовича. Обирати комітетові було з кого: конкурс становив понад 5 осіб на місце. Вибори, як запевняють спостерігачі від наукової громадськості, відбулися в демократичному стилі, чесно і прозоро.

Лариса КІТ

НФДУ має стати головним розпорядником бюджетних коштів на науку і керівником змін у науковій сфері України. Його завдання – забезпечити підвищення якості та значення наукової і науково-технічної діяльності через фінансування конкурентних досліджень. НФДУ боротиметься за впровадження прогресивних реформ у сфері науки і технологій, підтримуватиме як фундаментальні, так і прикладні наукові дослідження і науково-технічні розробки за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки.
– При відборі проектів для фінансування критерії базуватимуться відповідно до основних принципів діяльності Фонду: максимальна відкритість і прозорість, незалежність та об’єктивність наукової і науково-технічної експертизи, – наголошує Станіслав Вільчинський. – Крім того, це повага і дотримання авторських і суміжних прав, принципів наукової етики, дотримання засад доброчесної конкуренції, запобігання конфлікту інтересів.
– На мою думку, оскільки ми будемо починати з розподілу тільки 10-20% коштів, які будуть виділятися на науку, варто почати з грантової підтримки проектів провідних науковців (на 2 або 3 роки), а також тревел-грантів для участі науковців у міжнародних конференціях, – коментує Тарас Мельник. – Крім того, потрібно закласти певну мобільність у кожен великий проект, щоб сам керівник вирішував, кого і коли взяти на роботу, запросити з візитом або відправити на конференцію. Досі в наукових проектах потрібно було прописувати на рік або кілька наперед, на яку саме конференцію їхати. А це часто неможливо передбачити.
– Для безпосередньої експертизи проектів бажано обирати науковців із найвищими наукометричними показниками і з незаплямованою репутацією, – підкреслює Тарас. – Також, на мою думку, потрібно дати право проводити експертизу і закордонним дослідникам. Тому пропонуватиму подавати заявки на проект українською й англійською мовами.
У разі повноцінного запуску роботи і фінансування перших конкурсів саме Національний фонд досліджень України має стати історією успіху першого етапу реформи науки і змінити науковий ландшафт України.