СофікоМіжнародний шевченкознавчий літературний конгрес, який відбувся в Київському національному університеті  імені Тараса Шевченка  у  березні, об’єднав науковців різних країн світу навколо спільної мети – утвердити актуальність і глибинність загальнолюдської проблематики Шевченкового мистецького спадку. В роботі конгресу взяли участь представники США, Японії, Кореї, Грузії, Польщі, Росії. Делегація з Грузії вже вкотре відвідує наш університет, чим засвідчує постійний інтерес до української мови та культури.

 

Наукові співробітники Інституту україністики Тбіліського державного університету ім. І.Джавахішвілі – Івано Мчеделадзе та Софіко Чхатарашвілі присвятили життя професійному вивченню української мови і літератури.

Після закінчення бакалаврату за програмою «літературні взаємозв’язки» Софіко та Івано продовжили навчання в новоствореному Інституті україністики. В магістратурі вони навчалися на відділенні українсько-грузинських міжлітературних контактів. Паралельно з вивченням обов’язкових предметів Софіко та Івано відвідували українську школу імені М.Грушевського при Тбіліському університеті, аби читати досліджуваних письменників в оригіналі. Нині українській мові двох співробітників Інституту може позаздрити чимало громадян України.

Софіко, докторантка факультету гуманітарних наук, планує влітку захистити дисертацію на тему «Поети-шістдесятники і грузинська тема».

Коло наукових зацікавлень Івано – постколоніальна теорія і пострадянська література. Саме на цю тему він збирається писати дисертацію, коли вступить до докторантури восени цього року.

«З часу нашого останнього приїзду до Києва 2009 року тут багато змінилося: розбудувався аеропорт «Бориспіль», столиця має обличчя великого європейського міста, в самому Інституті філології зробили ремонт», – доброю українською мовою розповіла про свої враження Софіко. Вона ще студенткою разом з Івано й трьома однокурсниками 5 років тому приїжджала до Києва на двотижневе стажування в Інституті філології. У неї залишилися найкращі спогади про позолочену осінніми барвами  столицю України.

Нині  грузинські  освітяни прибули до Києва в складні для країни часи. «Звісно, ми побоювалися їхати. Наші рідні та друзі вважали, що в Україні справжній апокаліпсис. Проте ми залишилися твердими в своєму рішенні», – сказав Івано, радіючи з того, що зважився на поїздку в революційну Україну.

Приїхавши до Києва, гості з Грузії одразу подалися на Майдан Незалежності. «Дуже важко без сліз дивитися на тисячі квітів, покладених на  місцях загибелі людей. Не так давно ми самі переживали подібні емоції у зв’язку з війною в Абхазії», – каже Софіко.

Грузинські освітяни також розповіли про науково-культурну діяльність у стінах свого навчального закладу. Так, Інститут україністики Тбіліського державного університету ім. І.Джавахішвілі ретельно готувався до відзначення 200-річчя Тараса Шевченка. «Ми підготували третій двомовний збірник, присвячений Тарасові Шевченку – «Пророк». Попередні два – «Кавказ» і «За горами гори» – видрукувані в попередні роки. До третього збірника увійшли переклади віршів і поем письменника грузинською мовою різними авторами, – розповідає Івано. – Крім того, після нашого повернення в Тбілісі відбудеться Міжнародна наукова конференція «Національна література і міжкультурні комунікації», присвячена ювілеєві Тараса Шевченка. Її матеріали також будуть опубліковані в збірнику. Ці заходи й події підтверджують тисячолітню дружбу між нашими народами». Зазначимо, що Інститут україністики вже випустив два двомовних збірники оригінальних віршів і перекладів грузинською Лесі Українки та Андрія Малишка.

Серед найближчих проектів грузинських україністів – створення академічного українсько-грузинського словника. До роботи над виданням залучений Івано. Він переконаний, що вихід у світ словника буде першою ластівкою над поки що вузькою протокою україністики в морі грузинської освіти.

Поспілкувавшись із нами, Івано та Софіко висловили надію на ще тіснішу співпрацю між Київським і Тбіліським університетами, яка дасть змогу влаштовувати спільні культурні та наукові заходи, запроваджувати програми обміну студентами та викладачами.

Анна МУКАН,
Володимир МУКАН,

прес-центр Інституту філології