Чи близька сучасна історична книга читачеві? Чи розуміють одне одного історики і видавці, і що ми читатимемо завтра? Фестиваль «Історичне коло» став майданчиком для плідної дискусії між університетськими науковцями і книговидавцями. А тим часом відвідувачі фестивалю гортали сторінки книг на ярмарку історичної літератури та вибирали сувеніри в народному стилі.

Сонячним полуднем у парку Тараса Шевченка всіх учасників та гостей фестивалю «Історичне коло» привітали проректор з науково-педагогічної роботи Володимир Бугров, декан історичного факультету Іван Патриляк, представники Київської міської державної адміністрації. Поспілкуватися з науковцями нашого історичного факультету прийшли книговидавці із «Лаурусу», «Кліо», «Критики», «Мистецтва», видавничого дому «Києво-Могилянська академія», «Клубу сімейного дозвілля».
Цікаво, що історичне книговидавництво — найбільш прибуткове й популярне серед читачів з-поміж усіх гуманітарних дисциплін. Якісні історичні книжки охоче купують: тут історія беззаперечно випереджає всі інші гуманітарні науки, — наголошують представники видавництв. Кількість «зіркових» авторів і талановитої молоді тут більша, а «фріків» від науки й нездар — порівняно небагато. Андрій Мокроусов (вид. «Критика») назвав і кілька проблем сучасної історичної галузі, серед яких, на його думку, надмірне тяжіння до україністики і ранньомодерних студій при явному дефіциті уваги до світової історії. У відповідь наші історики підтвердили, що цю проблему знають і працюють над її розв’язанням. Уже з нового навчального року на факультеті відкриється нова спеціальність «Американістика і європейські студії».
Як же молодому науковцеві видати книгу? Необхідно шукати й розвивати нові, слабко представлені теми. Професор Іван Патриляк також зауважив, що агенти книговидавництв мають шукати талановитих авторів, переглядаючи статті, автореферати дисертацій, і пропонувати вибраним науковцям публікацію. Ще один перспективний шлях — розвивати базу навчальної літератури. Викладачі історичного розповіли про засилля радянських і російських підручників у Мережі (що представляють відповідні точки зору), а також презентували видавцям низку власних проектів.
Історичне колоНаші викладачі вважають, що українським історикам не варто обмежуватися лише внутрішнім ринком. Українська історія повинна йти на експорт, формувати міжнародний імідж держави, видаватися для початку англійською та польською мовами. Видавців ця ідея зацікавила.
Нині саме наукова й творча українська інтелігенція несе відповідальність за формування громадської свідомості. Час «кабінетної» культури та науки минув, йому на зміну приходить період активної популяризації власної історії. Громадянин лише тоді зможе зрозуміти поточний стан справ у суспільстві та скласти план на майбутнє, коли знатиме власне історичне минуле. Фестиваль «Історичне коло» — це перший крок, що зробить істориків ближчими до народу, а історичну книгу — самодостатньою.

Марина ГЕРЛИГА,

прес-центр