DSC_8803333Ганна ТОЛСТАНОВА,
науково-дослідна частина

Міжнародна конференція імені видатного біохіміка Якуба Парнаса зібрала у стінах нашого Університету майже дві сотні учасників з України, Польщі, Ізраїлю та інших країн.
Парнасівська конференція започаткована 1996 року у Львові. Вона  стала першим офіційним відзначенням пам’яті професора Якуба Парнаса. Відтоді учасники вирішили організовувати такі конференції щодва роки, по черзі в Україні і Польщі.
З моменту першої Парнасівської конференції багато речей змінилося як у світі в цілому, так і в біології. Змінилася й сама конференція. За ці 22 роки захід перетворився на міжнародний науковий форум, організованим нині Українським, Польським та Ізраїльським товариствами біохімії та молекулярної біології. Одним із організаторів нинішньої конференції став Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Нині це – широка та відкрита Міжнародна конференція з особливим акцентом на молодих вчених – Форум молодих науковців «Біохімія і молекулярна біологія для інноваційної медицини».
Серед українських учасників від нашого Університету було представлено 13 доповідей молодих вчених. Слід відзначити, що серед 178 заявлених робіт Оргкомітет конференції  обрав 23, які були включені до пленарних симпозиумів у вигляді 15-хвилинних доповідей. Серед них – дві роботи молодих науковців КНУ: асистента кафедри біохімії ННЦ «Інститут біології та медицини» Сергія Берегового та  асистента кафедри фундаментальної медицини Альони Присяжнюк.
Одним із особливих учасників конференції став відомий біофізик у третьому поколінні Ніколаус Раєвський. На згадку про наш Університет він повіз додому в Німеччину не тільки домовленість про наукову співпрацю, а й книгу «Професори Київського університету», сторінки якої містять статті про двох представників його роду – Наталію та Олександра Раєвських, які свого часу викладали в КНУ.
У старовинному роді Раєвських були воєначальники й декабристи, письменники й науковці. Дід Ніколауса, Борис Раєвський, до 1920 року викладав у нашому університеті. Після еміграції до Німеччини здобув слави відомого вченого, першим увів до наукового обігу термін «біофізика». Зі зрозумілих причин не міг підтримувати зв’язки з родичами, які лишилися в Києві.
Наталія Раєвська викладала на романо-германському факультеті КНУ, Олександр – на філософському. Їх тут досі пам’ятають: як вишукано вдягалася Наталія Раєвська, як колеги та студентки намагалися наслідувати фасон її суконь, скільки часу приділяла студентам та аспірантам. Ніколаус Раєвський був щиро зворушений і виставкою друкованих робіт Наталії та Олександра Раєвських, яку підготували фахівці Наукової бібліотеки імені М.Максимовича, і увагою до його родоводу. На добру згадку про Університет його предків Ніколаус отримав уже згадану книгу й медаль Київського університету імені Тараса Шевченка.