4 квітня – у день заснування Організації Північноатлантичного договору – в Університеті урочисто відкрилась триденна
Весняна Академія НАТО-2016 «Стратегічні комунікації в умовах гібридної війни». Організатори, Центр інформації
та документації НАТО в Україні та КНУ імені Тараса Шевченка, надали учасникам унікальну можливість дізнатися
про тенденції безпекової політики держав і новітні загрози для Європи в контексті російської агресії проти України від
висококваліфікованих теоретиків та практиків із різних країн світу.
За результатом конкурсного відбору до Академії було зараховано майже 60 студентів, у тому числі представників Польщі, Грузії та всіх регіонів України, які виявили зацікавленість у розширенні своїх знань щодо діяльності НАТО та ролі
стратегічних комунікацій в умовах гібридної війни.

DSC_8794Експерти та гості Академії (зліва направо): проректор з науково-педагогічної роботи В’ячеслав ШАМРАЙ, заступник Міністра інформполітики Артем БІДЕНКО, директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Наталія НЕМИЛІВСЬКА, ректор Університету Леонід ГУБЕРСЬКИЙ, куратор Центру комунікацій КНУ Сергій ДАНИЛЕНКО

День перший

Перше засідання Академії відкрив ректор КНУ Леонід Губерський. Він привітав студентів та гостей Академії з початком роботи і відзначив: «Університет давно долучився до співпраці з Альянсом – уже 19 років Центр інформації та документації НАТО в Україні розташований саме у приміщенні Університету, в Інституті міжнародних відносин. Усі ці роки були насичені спільними цікавими заходами, а Генеральні секретарі Альянсу не раз виступали перед нашими студентами».
Учасників Академії також привітали директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Наталія Немилівська та заступник Міністра інформаційної політики, керівник апарату Артем Біденко.
У рамках круглого столу «Гібридна війна: ключові визначення та основні загрози» відомі політологи, історики, громадські діячі та представники НАТО вели активний діалог зі слухачами Академії:
– Ми всі всередині процесу, і в нас немає підручника з гібридної війни, – висловив свою думку політолог Євген Магда, директор Центру суспільних відносин. – Гібридна війна – це, насамперед, війна за мізки, це руйнування нашої впевненості у формуванні образу майбутнього. Лише підвищення ефективності влади спроможне якісно переламати ситуацію на користь України.
Про власне бачення інформаційних викликів гібридної війни розповів декан історичного факультету Донецького національного університету (у Вінниці) Юрій Теміров. На прохання учасників Академії він представив свій прогноз встановлення нового світового порядку.
Пропаганду скепсису, револьверний принцип влади, інформаційні бомби, начинені осколками «зрад», демократичний догматизм Європейського Союзу обговорювали начальник відділу зв’язків із громадськістю та ЗМІ НАБУ Володимир Полевий та журналіст Олег Кудрін, а студенти активно долучалися до дискусії.
Погляд НАТО на стратегічні комунікації представила слухачам Весняної Академії Наталія Немилівська. У режимі скайп-конференції аудиторія поспілкувалася з Беном Німмо, аналітиком з питань інформаційної війни Інституту державного управління (Лондон, Великобританія), колишнім прес-секретарем НАТО.
Михайло Колібабчук презентував інтерактивний проект «НАТО-КВЕСТ», а по завершенню керівники Центру комунікацій КНУ Олена Добржанська та Жанна Панченко провели майстер-клас «План стратегічних комунікацій», за результатом якого студенти були поділені на групи і отримали індивідуальні завдання.

День другий

Інформаційний вимір російської агресії став темою другого дня роботи Академії. Він розпочався з лекції заступника Міністра інформаційної політики України Тетяни Попової.
Пані Тетяна розповіла слухачам Академії про плани роботи Міністерства на 2016 рік і про те, що вже вдалося зробити. Так, на Сході України лише за останні півроку встановлено 50 передавачів для відновлення українського мовлення, надано допомогу з відновлення трансляції приватним регіональним телекомпаніям з окупованих територій (ATR, Громадське телебачення Донеччини та інші). Спеціалісти Міністерства розробили доктрину інформаційної безпеки та комунікативної підтримки реформ, підготували Словник стратегічних комунікацій, який презентовано на Книжковому Арсеналі.
Слухачі поставили безліч запитань Тетяні Поповій. Реформування  медіапростору України, популяризація України в світі; як вплинути на тих, хто натискає на кнопки телепультів на «проблемних» територіях; чиїми голосами краще з ними говорити, як боротися з внутрішньою дезінформацією – такого шквалу запитань від інформаційно небайдужої аудиторії не зазнавав жоден лектор цьогорічної Академії.
Коли інформація стає зброєю і чому хаосом легко маніпулювати – слухачі почули від політолога Якуба Ольховські, викладача Університету Марії Кюрі-Склодовської, Люблін, Польща. Звідки беруться і чому редуплікуються меми, про вплив Росії на інформаційне поле Балканських країн, типи учасників гібридної війни в соціальних медіа і ще багато цікавого дізналися учасники Академії цього дня під час лекцій: Маріам Герсаміа «Media Effects in Hybrid War (Case study: Georgia VS Russia in ECHR)», Олега Кудріна «Обличчя протесту та жорстокості у Москві та Санкт-Петербурзі», Дмитра Золотухіна «Карта – не територія: віртуальний простір маніпуляцій», Ігоря Златоєва «Winning Hearts and Minds: Strategic Communications in the Western Balkans as Means of Achieving Political Goals» та Дмитра Ярового «Соціальні медіа як інструмент гібридної війни».

День третій

Завершальний день роботи Академії був присвячений темі урядових комунікацій. Про унікальний досвід комунікаційної кампанії України на території іншої держави (у Нідерландах) в умовах гібридної війни розповів посол з особливих доручень МЗС України Дмитро Кулеба (нещодавно він призначений постійним представником України при Раді Європи). Проректор з науково-педагогічної роботи КНУ Володимир Бугров виступив із лекцією «Сучасна освіта: реалії, міфи, виклики». Про реформи в галузі урядових комунікацій розповіла радник Міністра інформаційної політики України Іветта Делікатна.
Насамкінець молодь мала змогу поділитися власними думками з приводу плану стратегічних комунікацій. Чотири команди представили свої проекти: «Молодь обирає» (необхідність участі студентства у виборах), «З вірою в майбутнє» (питання національної ідеології як способу внутрішньої протидії гібридній війні), план інтеграції студентів-переселенців та план підвищення рівня критичного мислення у школярів.
DSC_2628В обговоренні проектів взяли участь експерти: Аліна Фролова, Іветта Делікатна, Дмитро Дубов, Микола Ожеван, Сергій Даниленко та ін. Усі учасники підкреслили високий рівень запропонованих презентацій, широку обізнаність та ґрунтовні знання студентів у сфері стратегічних комунікацій. По завершенню занять учасники отримали Сертифікати Весняної Академії НАТО-2016.
Упродовж усіх днів роботи Академії запитання студентів-учасників заходу займали інколи часу не менше, аніж самі доповіді. Їхня активна критична позиція ще раз доводить – нове покоління з-під тиску інформаційної війни напевне вийде переможцем.

 

 
Про враження від занять
у Весняній Академії НАТО
ми запитали у найактивніших
її учасників-студентів:

Сергій Борженко,
Ніжинський державний
університет імені Миколи Гоголя, студент 3 курсу, політолог:
– Для мене тема стратегічних комунікації дуже важлива. Цікаво спостерігати комунікацію між громадським сектором, державним сектором та бізнес-групами. До такої школи я потрапив уперше. Проте вже маю досвід участі у подібних заходах в якості тренера. Але це відбувалося на локальному рівні, в Ніжині. Зокрема, я проводив тренінг з медіаграмотності для студентів, а нещодавно повернувся з тренінгів Центру політичних студій та аналітики Віктора Тарана. На сьогодні я почуваюся таким собі науковим туристом, який хоче й надалі застосовувати здобуті знання на практиці, спробувати себе у політиці чи громадському секторі.

Костянтин Бєлов,
студент 4 курсу ІМВ КНУ імені Тараса Шевченка, спеціальність Міжнародна інформація:
– Деякими спікерами я був просто вражений. Передусім це Бен Німмо,  який розповів про законодавчі основи інформаційної політики  Сполученого Королівства. Враховуючи мій досвід стажування в ОБСЄ та поїздки в Швейцарію від Фонду Богдана Гаврилишина, можу сказати, що представлені ним ідеї збігаються з моїм баченням, і це якраз те, що нам потрібно впроваджувати в Україні. На мою думку, дуже добре, що ми маємо можливість пересвідчитися у цьому і отримати комплексне бачення того, що треба робити надалі.
Я вперше беру участь у школі НАТО, але багато про неї чув раніше. Дуже приємно було бачити, що не лише мої колеги, які за фахом мають цікавитися інформаційною політикою, а й студенти інших напрямів (філософи, філологи) активно долучилися до обговорення,  у ході якого демонстрували високий рівень підготовки і глибоку обізнаність із цих питань. Це викликає почуття гордості за наш Університет і за рівень підготовленості наших студентів.