Воскові свічки, фарби або оцет і писачок – основні інструменти майстрині з Луганщини Тетяни Коновал. А ще – сирі яйця, адже писанки мають бути обов’язково «живими» – із зародком нового життя всередині. Посвячені писанки, виготовлені за правильною технологією і з любов’ю до Бога, не псуються й  оберігають людину цілий рік – від Великодня до Великодня. Про особливості традиційного українського писанкарства студентам-фольклористам розповіла Тетяна Коновал на запрошення керівника Центру фольклору та етнографії Інституту філології Олексія Долі

Пані Тетяна – перша за новітніх українських часів писанкарка, яка відновила старовинний національний спосіб виготовлення писанок без фарб – за допомогою витравлювання. Про цю техніку майстриня дізналася випадково – гортаючи репринтне видання 1899 року «Опис колекцій народних писанок», підготовлене С.Кульжинським, у пошуках нових візерунків для яєць напередодні Великодня. Саме в той час дістати якісні фарби для писанок було дуже складно, а свято наближалося. Отож спосіб нанесення візерунку і зміни кольору яйця, коли помістити  його в кислий розчин – розсіл чи оцет – виявився дуже доступним і дієвим. За допомогою методу витравлювання тон яйця  можна змінити від початкового коричневого до чисто білого кольору. Потім на нього наноситься візерунок гарячим воском, який після витравлювання легко змивається гарячою водою. І от уже  на писанці залишається потрібний візерунок, який символізує добробут, здоров’я чи плодючість…

Найменшим учням, а таких понад двісті щороку, майстриня легко й зрозуміло пояснює всі нюанси писанкарства. З легкістю їх засвоїли і студенти. Вони разом із пані Тетяною виготовили писанки з орнаментом зіроньки – традиційного солярного символу. Протягом зустрічі майстриня з Луганщини зробила екскурс в історію писанкарства, яка бере початок ще в трипільських часах. Як відомо, радянська  влада боролася з християнською релігією, отож складний ритуал підготовки й розпису писанок стерся з національної пам’яті. А вона, нагадаймо, мала приносити добробут у хату, плодючість, здоров’я, прихильність сил природи тощо. Щоб писанка стала таким оберегом, яйце  обов’язково має бути знесене в  Чистий четвер, і фарбувати його треба сирим, адже варене чи видуте втрачає свою силу і підходить лише для виготовлення крашанки – менш сакрального символу свята.

Насамкінець майстриня побажала студентам-фольклористам берегти й примножувати свої знання про багату звичаєву культуру українців, поширювати її серед друзів і знайомих, передавати своїм дітям і не виправляти нічого на писанці – вчитися жити зі своїми помилками, які приносять неоціненний досвід.

 Анна Мукан