AjtmatovChingizTorekul1Нещодавно киргизькому письменникові, гуманісту, політичному та культурному діячеві Чингізу Айтматову виповнилося б 85 років. Традиційно взяв участь у відзначенні знаменної дати Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка. Цього дня кафедра тюркології разом із Посольством Республіки Киргизія в Україні провели круглий стіл, присвячений ювілеєві письменника. У ньому взяли участь Надзвичайні і Повноважні Посли Киргизії в Україні Улукбек Чиналієв та Узбекистану Алішер Абдуалієв, провідний науковий співробітник Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України к. філол. н. Ю. Кочубей, д. істор. н. професор В. Сергійчук, а також викладачі та студенти Інституту філології.
«Сьогодні весь світ відзначає 85-річчя геніального киргизького письменника й дипломата Чингіза Айтматова. А все тому, що в центрі творчого мікрокосмосу цієї особистості стояла проста Людина», — відкрив круглий стіл Посол Киргизії Улукбек Чиналієв. «Ось уже місяць, як ми занурилися в творчість Чингіза Айтматова… Помиляюся! Ми все життя були занурені в неї!», — взяв слово Посол Узбекистану Алішер Абдуалієв. Таємниця популярності киргизького письменника, вважає пан Абдуалієв, полягає в тому, що «він говорить з кожним народом його (цього народу) мовою». Посол закликав перечитувати романи Чингіза Айтматова і брати приклад гідності й простої величі письменника в повсякденному житті.
Враженнями від знайомства з творчістю, а згодом і власне з живим класиком поділився Посол Республіки Молдова Іон Стевіле. За часів навчання пана Стевіле в аспірантурі Московського державного університету вийшли найвідоміші романи письменника «Плаха» та «Буранний полустанок». «Це була велика подія в тодішньому духовному житті. Познайомившись у Брюсселі з живим класиком, пан Стевіле був вражений щирістю й приязню  Чингіза Айтматова, який регулярно запрошував дипломатичних колег до себе на гостину.
Особисто знати киргизького письменника й дипломата випало й Юрієві Кочубею. Його вразила відкритість  колеги, відсутність «напускного стану величі». Геніальність Чингіза Айтматова, переконаний Юрій Миколайович, полягала в умінні тонко відчувати реальність і передбачати історичні зміни, що їх він конвертував у свої романи. «Герої та ситуації в романах Чингіза Айтматова віддзеркалювали становище, яке переживали всі народи у ХХ столітті. Тому поява таких людей — це свято для людства», – зазначив Юрій Кочубей.
Володимир Сергійчук у виступі звернув увагу на громадсько-політичну діяльність Чингіза Айтматова. Зокрема, йшлося про створену дипломатом у 1998 році Міжнародну платформу «Діалог Євразії». «Чингіз Айтматов започаткував цю недержавну організацію, щоб ми краще пізнали одне одного, знайшли порозуміння в процесі культурного діалогу, — наголосив Володимир Іванович і додав, — таким чином він підштовхнув до повернення історичної пам’яті всі народи СРСР».
Після виступів круглий стіл продовжив роботу в форматі виголошення доповідей  про багатогранність творчості Чингіза Айтматова. Зокрема йшлося про інтертекстуальність, жанрові структури, афористику романів письменника, його потенціал білінгва, особливості рецепції творів Чингіза Айтматова в інших культурах і літературах тощо. Завершився круглий стіл демонстрацією відеоролика «Чингіз Айтматов: життя і творчість».