1Науковий підхід зі складною назвою «нерівноважна плазмохімія», розроблений університетськими радіофізиками, може врятувати не тільки озеро Гарячка, яке Дарницька ТЕЦ перетворила на відстійник. Продукти життєдіяльності станції – зола, шлак, кокс – містять ще чимало вуглецю, який можна газифікувати за таким підходом. Переробка сміття на основі плазмових технологій може полегшити проблему тотального забруднення навколишнього середовища.
Наукова група професора Валерія Черняка, яка працює над таким методом перетворення речовин на факультеті радіофізики, електроніки та комп’ютерних систем, має також одні з найкращих результатів із газифікації етанолу та олій (про розробки молодих дослідників у цьому напрямку ми писали торік). Використовувати на ТЕЦ низькосортне буре вугілля (якого вдосталь у Придніпровському басейні) і при цьому не засмічувати атмосферу (як у Китаї) також можна у рамках підходів групи.
Науковці поки що не можуть дати готові технології, які одразу окуплять витрати, а от потенційні інвестори не бажають вкладати гроші у розробки. Початком діалогу між науковими групами та потенційними інвесторами на тему впровадження нових технологій може стати засідання круглого столу, яке відбулося нещодавно на факультеті. У ньому взяли участь представники Міжнародного благодійного фонду «Екологія, безпека і розвиток», фахівці в галузі плазмових технологій (КНУ імені Тараса Шевченка) та теплової енергетики (НТУУ „КПІ імені Ігоря Сікорського”).  Дискусія точилася навколо розробки і впровадження проектів на основі плазмових технологій утилізації відходів. Особливу увагу учасників привернули шляхи створення енергетичних технологій, запропоновані науковою групою професора В. Черняка (КНУ) та професора Л. Кесової (НТУУ КПІ)