Влад ГенінВлад  ГЕНІН,
академік, професор,
Повноважний представник академії
вищої школи при ООН,
декан факультету бізнесу
та ІТ університету Фенікс
в Силіконовій долині,
м. Сан-Франциско,
штат Каліфорнія

У березні – квітні 2016 р. мені довелося відвідати Україну. Тут я завітав до кількох університетів, але те що, я побачив у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, вразило мене понад усе.
Університети, в яких я побував, мають наліт залишків років радянської епохи.

Натомість КНУ – університет сьогоднішнього дня. У наших американських університетах, у тому ж Стенфордському університеті, університеті Берклі немає тієї атмосфери,  тієї ошатності, що панує тут. Це дійсно Храм науки і освіти.

Повернувшись до Америки, я пропонуватиму керівникам Стенфордського, Гарвардського університету, університету Берклі, усім моїм друзям обов’язково відвідати Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Особливе враження справила на мене зустріч з ректором університету академіком НАН України Леонідом Губерським.
У нього немає дрібниць. Чи то мова йде про міжнародні рейтинги, до яких долучився Університет і здобув гарні результати, чи про споріднення академічної й університетської науки, чи про академічну мобільність, впровадження нових спеціальностей і спеціалізацій, про присутність університетських публікацій у престижних міжнародних наукометричних базах – до всього він має стосунок. А з якою любов’ю і турботою він говорить про студентську молодь.
У зв’язку з цим я хочу поділитися своїми думками про університетське студентство. Мене приємно вразив зовнішній вигляд студентів, їхній одяг, манера поведінки і спілкування. Було видно, що студенти прийшли саме до Храму, а не на дискотеку чи пікнік. Я глибоко переконаний, що запорукою цього є ідеальна чистота і комфортність у корпусах  Шевченкового університету.
Я спілкувався зі студентами на науковій конференції, слухав їхні доповіді, виступи на концертах самодіяльності, куди був запрошений. І всюди студенти виявляли, крім фундаментальних знань, свою обдарованість, хист і дотепність.
Наприклад, коли студент юридичного факультету перекладав на науковій конференції виступ мого колеги, я був вражений його чистою англійською вимовою.
Під час розмови з проректором Володимиром Бугровим я дізнався, як багато медалей щорічно здобувають студенти Університету на престижних міжнародних турнірах з природничих та гуманітарних наук. Я переконаний, що у них Велике Майбутнє.
Характерна риса сьогоднішнього Київського національного університету – впровадження сміливих експериментів. Підтвердженням цього є наступний приклад.
Два роки тому в КНУ відкрито факультет інформаційних технологій. Здавалося б, за умови, коли в Університеті вже існує факультет кібернетики, ця ідея приречена на провал. Я сам уже 20 років працюю деканом факультету інформаційних технологій і можу про це говорити професійно.
Після моєї зустрічі з деканом факультету інформаційних технологій професором Юрієм Теслею я зробив висновок, що у цього факультету велике майбутнє. І вкотре переконався, що тут уміють бачити нові горизонти, визначити важливу перспективну ділянку для розвитку суспільства і в діяльності університету, а також  знайти потужну особистість, яка не тільки очолить цю роботу, а й зуміє повести за собою колектив однодумців. Такою особистістю є професор Ю.Тесля. В цьому я переконався після плідних дискусій з ним.
Сьогодні перед університетом стоїть багато завдань. Серед найбільш актуальних – зміст освітянських реформ в сьогоднішній Україні. І тут я хочу звернути увагу на один момент, на якому акцентувалося на зустрічах з керівництвом університету – це гуманітарна складова сучасної освіти.
Так трапилося, що я ознайомився зі статтею Леоніда Губерського «Фундаментальні гуманітарні цінності університетської освіти». Проблеми, порушені автором статті, актуальні й для американської системи освіти.
Про що йдеться? Зараз, наприклад, тільки в Силіконовій долині понад 6000 вакансій, які немає ким заповнити. І основною вадою претендентів є відсутність критичного мислення, вміння приймати рішення, здійснювати аналіз та синтез емпіричного матеріалу.
В американських університетах цю прогалину в підготовці фахівців намагаються ліквідувати шляхом викладання обов’язкового курсу «Критичне мислення». В КНУ формування навичок творчого мислення завжди забезпечувалося завдяки викладанню курсів філософських дисциплін.
Цим, як зазначалося в наведеній статті, забезпечувалася гуманітарна складова університетської освіти.
В умовах, коли змінюється характер та зміст підготовки фахівців вищої кваліфікації через 4-х річну аспірантуру, у Леоніда Васильовича як доктора філософських наук є своє бачення, як інтенсифікувати гуманітарну складову в навчальному процесі аспірантів.
Багато з почутого на цю тему від співрозмовника для мене було оригінальним і цікавим. І я обов’язково донесу ці ідеї до моїх колег – освітян в Америці.
Тож я пообіцяв керівництву університету бути Повноважним Представником Київського національного університету імені Тараса Шевченка в Сполучених Штатах Америки.
Я запрошую всіх, з ким спілкувався в КНУ, відвідати Каліфорнію. Ми будемо раді приймати вас на американській землі. Від себе хочу побажати вашому університетові посісти чільне місце в сім’ї визначних університетів світу.
Матеріал підготувала
Тетяна ВОРОТНЯК