Астероид и человекЗображення «недовідкритого» астероїда 20.4 зоряної величини за 10 хвилин отримали нещодавно в обсерваторії КНУ в с. Лісники інженер Андрій Сімон (той самий, який навчає ліцеїстів  – див. стор.3) та його колеги Олександр Баранський та Володимир Василенко. Чи не вперше за всю історію обсерваторії вдалося зафіксувати настільки слабкий об’єкт. Тепер астероїд  має власну назву: 2017 OH68. За скромною оцінкою самого Андрія, результат не є якимось дивом чи відкриттям сторіччя, це «просто маленький внесок у світову науку та розуміння своїх можливостей у цій галузі астрономічних спостережень». Про те, як не хотів «позувати» тієї ночі астероїд і як усе ж вдалося його зафіксувати, розповідає Андрій Сімон:

– То мала бути звичайна спостережна ніч, аби не дві обставини: на диво чудовий стан атмосфери і, як наслідок, непогана якість зображення та програма, яка передбачала спостереження без фільтрів слабкої, проте дуже цікавої, катаклізмічної змінної TCP J18154219+3515598. (Зазвичай всі спостереження ми проводимо з UBVRI фільтрами, і перехід до режиму зйомки без фільтрів вимагає додаткового часу для перефокусування). Розуміючи, що вдруге такого збігу обставин доведеться чекати не один рік, вирішили спробувати відстежити один зі щойно знайдених, проте ще не підтверджених астероїдів. Відповідний список об’єктів міститься на сайті Центру Малих Планет Міжнародного Астрономічного Союзу.
Найкраще на той момент підходив об’єкт із тимчасовою назвою P10C6Bz. Він мав як зручні для наведення телескопа координати, так і не був катастрофічно слабким, отже, надія побачити його все ж таки була.
На відміну від звичайних спостережень, під час пошуку та підтвердження астероїдів необхідно проводити всі калібрування та обробку знімків одразу після їх отримання, по суті, в процесі самої зйомки: отримали один, два, десять кадрів – обробили, перевірили. Оскільки подібні спостереження проводилися вперше, був величезний ризик, що нічого не вийде і астероїд так і літатиме без нашої уваги. Після отримання перших кадрів стало зрозуміло, що його на зображеннях немає. Проте у нас ще лишалися досвід, надія та можливість накладання зображень із метою побачити слабкі об’єкти. Астрономи часто застосовують таку методику, коли необхідно «витягнути» надзвичайно слабкі об’єкти.
Додавши разом 10 послідовних знімків із урахуванням руху астероїда і вивівши результат на екран, нам таки вдалося побачити свій об’єкт пошуку і таким чином зафіксувати найслабший астероїд, що будь-коли спостерігався на нашій обсерваторії. Загалом за ту ніч пощастило отримати 6 серій зображень – отже знайти 6 різних положень астероїда на небесній сфері. Одразу по завершенню спостережень всі отримані дані ми відправили до Центру Малих Планет Міжнародного Астрономічного Союзу, звідки отримали відповідь, що наші дані прийнято. 6 серпня 2017 року на базі наших спостережень та спостережень інших науковців з усього світу було оприлюднено публікацію із новою назвою астероїда, його фізичними характеристиками та параметрами орбіти. Це виявився астероїд із сімейства Амурів, що розташоване одразу за орбітою Землі. Навколо Сонця він обертається за 3,38 року. Найменша і найбільша відстані від Сонця становлять 1,25 та 3,25 астрономічні одиниці. Нахил орбіти складає 8,6°.