9d553203497f9ca2f127259af5e997f8Жанна ДЗЕЙКО,
юридичний факультет,
професор

Акт злуки Української Народної Республіки (УНР) і Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) в єдину Українську державу урочисто проголошений 22 січня 1919 року. Згадаємо історію об’єднання, адже вона завжди залишається актуальною, а ми маємо зберегти її для наших нащадків.
Прагнучи отримати допомогу у боротьбі з поляками, які наступали на ЗУНР, Українська Національна Рада (УНР) наприкінці листопада 1918 р. направила до гетьмана Скоропадського своїх представників Л. Цегельського та Д. Левицького. Вони  вирушили до Фастова, де зустрілися з членами Директорії В. Винниченком, С. Петлюрою, А. Андрієвським, Ф. Швецем та А. Макаренком. 1 грудня 1918 р. було підписано попередній договір (Передвступний договір) про майбутнє об’єднання держав.
3 січня 1919 р. у Станіславі Фастівський договір було ратифіковано УНР. При цьому до скликання установчих зборів об’єднаної держави на території ЗУНР законодавча влада залишалася в руках УНР, а цивільна і військова – у руках Держсекретаріату ЗУНР. 16 січня до Києва виїхала делегація на чолі з Л. Бачинським для вручення Директорії постанови Ради. 18 січня відбулася спільна нарада Директорії і Ради Народних Міністрів із представниками ЗУНР, на якій угоду було схвалено.
Урочисте проголошення Акту Злуки (об’єднання) українських земель, засвідченого Універсалом про об’єднання УНР і ЗУНР в єдину Велику Україну, відбулося 22 січня 1919р. у Києві на Софійській площі. Актом стверджувалося об’єднання двох тодішніх держав, що постали на уламках Російської і Австро-Угорської імперій в єдину соборну Українську державу, яка відтоді ставала гарантом загальнонаціональних інтересів українців. Століттями розірваний український народ визволявся з неволі і возз’єднався на своїй землі в єдиній Українській державі. Уперше за 600 років було зроблено реальний крок до об’єднання українських земель, що вплинув на подальші національно-політичні процеси в Україні.