trypillya-300x225Трипільська цивілізація процвітала, за сучасними датуваннями, з кінця VI до початку III тис. до н.е. і уславилася вишуканою мальованою керамікою, розвинутим домобудівництвом, протомістами з числом мешканців, що далеко перевищувало міста інших тогочасних європейських і східних культур, протоієрогліфами, що віддзеркалювали знання тодішніх людей про навколишній світ. Поряд із тим у Трипіллі зароджувалися точні науки, серед яких одне з провідних місць посідали астрономічні спостереження, необхідні для рільництва й тваринництва, календаря й культів небесних божеств. Автор хоче поділитися результатами своїх досліджень у цій галузі. Такі пошуки мають особливе значення для інтерпретації українського фольклору, передусім календарної поезії, казок та замовлянь, оскільки в них утілена найархаїчніша народна космологія, що своїм корінням сягає прадавнього Трипілля.

Наприклад, трипільська скульптура богині-пташки з 14-ма заглибленнями на кожному боці обличчя символізує кількість днів у двох половинах місяця. Це нагадує давньогрецьку богиню Афіну, пов’язану з культами Місяця і сови: круглі очі нічного птаха асоціювалися з повним Місяцем, Гомер називав Афіну «совоокою». Зображення совоподібної богині знайдені і в Трипіллі, і на стародавньому Криті, і на Балканському півострові – давні балканські культури споріднені з Трипільською.

Рогатий Місяць і хрест на трипільській посудині можуть віддзеркалювати узгодження руху Місяця й Сонця: хрест символізує чотири найважливіші точки сонячного руху (сонцестояння і рівнодення) або точки сходу і заходу сонця на обрії. Гармонізація сонячних і місячних періодів покладена в основу багатьох стародавніх календарів. Коло з 57-ми ліній символізує 57-річний період узгодження сонячного і місячного календарів.

На іншій трипільській посудині Місяць зображений 13 разів: 12 символів по колу, з яких кожний третій більшого розміру, і 13-й у центрі. Календар може віддзеркалювати спостереження нового місяця на початку кожного сезону, і додатковий місяць наприкінці року.

Коло на посудині з 30 світлих і 30 темних трикутників символізує 30 днів і 30 ночей місяця. Воно поділене на 4 частини, що відповідають тижням. Інше коло прикрашене групами по 14 і 15 ліній, що відображають дві половини місяця.

Сферична посудина з 91-м ромбом у кожному з чотирьох секторів символізує чотирисезонний рік. Знайдене серед пам’яток спорідненої з Трипільською культури Кукутень у Румунії золоте кільце з 51-м заглибленням по колу символізує 51 тиждень місячного року.

Віднайдена В.В. Хвойкою трипільська посудина зі стоянки Крутобородинці містить зображення розташованих по колу шести тварин, що можуть репрезентувати трипільський протозодіак: одночасно на небі можна спостерігати 6 зодіакальних сузір’їв. Українські казки «Колобок», «Ріпка», «Курочка Ряба» можуть утілювати подібну символіку.

На трипільській глиняній моделі житла роги на вході репрезентують Місяць, а ряди по 9 ліній можуть символізувати дев’ятирічні місячні періоди.

Кольорові кола всередині зображень неповного місяця можуть репрезентувати не тільки повний місяць і місяць у період невидимості, а й місяць під час затемнення. Групи з семи ліній між зображеннями темного місяця можуть позначати періоди між можливими затемненнями.

Трипільське зображення птаха, дерева і змії поряд показує спостереження розташованих поблизу одне від одного сузір’їв Орла (птах), Скорпіона або Змії (змія) біля Чумацького Шляху (дерево). Та сама символіка відображається в казці про Івасика Телесика.

Таким чином, прадавні трипільці, уважно спостерігаючи небо, створили точний календар із узгодженням сонячних і місячних періодів, користувалися такими поняттями, як пора року і тиждень, мали уявлення про зодіак і навіть могли передбачати час можливих затемнень місяця. Ці знання збереглися в космічних образах українських народних казок.

 

ЮРІЙ МОСЕНКІС,

 доктор філологічних наук, член-кореспондент Європейської академії наук, мистецтв та літератури (Франція), член ПЕН-клубу (Бельгія)